Я стою на краю обрыва его дна не видать сейчас,
и какая-то темная сила увлекает грешника взглянь.
там внутри так прекрасно уютно,зелень радует сердца глаз
А вокруг все сплошное распутство,не осудит никто сейчас.
Он шагнул,оказалась пропость,он летит только к ужасу вниз,
Сердце стонет,оно раскрылось и не хочет в аду сгореть,
И тогда закричал он:"Боже,помоги извлеки из рва,
и увидел пронзенные руки,извлекающие из огня,
И увидел он крест Голгофы,побежал и к нему приник,
Он увидел рваные раны,светлый образ в очах возник.
Вспомнил час,когда мама молилась,говорила Христа прими,
Ты сейчас уж в земле дорогая я купаюсь в Его любви
Знаю это твои молитвы,помогли мне Христа обрести,
Знаю любит меня Всевышний,помнит слезы твои в ночи.
Так молитесь за ближних мамы,
Возносите молитвы Тому,Кто сидит одеснуя Славы,
Отдавайте детей Ему,отрывайте мужей от сердца,
и несите на крыльях любви,Он любовью их раны излечит.
и им скажет:"дети Мои"
Комментарий автора: Это одно из ранних стихотворений,написанное из слов свидетельства.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
